«Хто вони і звідки вони прийшли, ніхто не знав, тільки їх кам’яні «баби» сумно дивились на нас з курганів та черепки глиняні залишились від них…а що залишиться після нас? І чи буде чому залишатись»?

Декоративна пластика або декоративна скульптура. Хай пробачать мені поціновувачі класичної, академічної скульптури, але слово «скульптура» єдине що спільне в нашій галузі з однойменним видом класичного мистецтва, ну і хіба що іноді матеріал – глина. В кераміці, або в її підвиді – майоліці, а я працюю саме в цьому стилі, існує не так багато творчих напрямків і технік: гончарство, розпис, ліплення. Саме в цих основних напрямках майстер мусить працювати. Але якщо «вивчити» ці напрямки і озброївшись цими техніками, а потім додати власної фантазії, можна піти набагато далі.
На різних етапах становлення людства завжди наступав той славний час, коли народи і цивілізації робили перерву між з’ясуванням відносин один з одним, підкоренням космосу, приборканням стихій, власними матеріальними проблемами і починали займатися естетичною стороною свого існування або підвищували свій культурний рівень. Ось тут знайшлося багато роботи різному творчому люду – художникам, митцям, майстрам тощо. Приділялась увага мистецтву, ремеслам, зароджувались стилі мистецтва.
Рано чи пізно наступав той час коли утилітарні речі потребували вдосконалення, коли крім функціональності душа і око потребували елементарної краси: тоді знаходились майстри, які надавали цілком простим речам, мистецької цінності. Це стосується не тільки кераміки, але будемо говорити про неї, вірніше про один з напрямків – пластику, або декоративну скульптуру.

Ще з давніх-давен перші люди спостерігаючи за природою, намагалися зафіксувати її різними способами: малюнками (наскальні розписи), різьбленими і ліпленими фігурками звірів, птахів, людей, вирубаними з каменю і дерева чудернацькими скульптурами (епоха неоліту, Трипілля) і так далі, далі. Чим більше технік і матеріалів відкривала людина, тим ширший ставав діапазон творчої фантазії. Повертаючись до історії, археології можна сказати, що крізь часи дійшли речі, які були зроблені з найбільш стійкого до випробовуванню часом матеріалу – глини і каменю.Може найперший прояв пластики і найпростіший – маленька глиняна фігурка – «іграшка». Але це тільки з першого погляду. Декоративні стилізації різних чудернацьких, казкових, міфічних, потойбічних, а може і цілком реальних істот. Як первісні люди так і багато майстрів «самородків», знаних і невідомих геніїв світового безкрайнього мистецтва сучасності та давнини майже або зовсім не мали освіти. Тому сама природа, любов до матеріалу, «космічна» фантазія і талант були їм вчителями. Їх жанрові сцени і стилізації тварин і людей не вписуються в жодні рамки і канони та не підлягають жодному поясненню. Звідки? Простота і характерність персонажів, влучність образів, які вони створювали не піддаються ні аналізу, ні повторам, як би просто не виглядали їхні роботи. Це просто феномен і я схиляю голову, бо так ніколи не зможу. Унікальність таких робіт проглядається в роботах майстрів різних жанрів, епох, континентів, народів. Наприклад: скульптурки епохи неоліту і трипільські фігурки «матері – землі». Скіфські «баби» та «голови» з острова Пасхи чи Ольмекські «голови». «Іграшки» з Дагестану і свищики О. Селюченко (с.Опішне.), наскальні  розписи кроманьйонців і дивні тварини М.Примаченко. Китайські храмові леви і «леви» В.Омеляненка (с. Опішня). Індіанські дерев’яні «птахи грому» і різьблені пташечки І. Приходька (с.Дударків). Продовжувати можна безкінечно.
«Маленьку» пластику – іграшку люди давно навчились розмальовувати, надавати сакральний сенс, оздоблювати орнаментом, шифрувати послання шляхом нанесення фарбою або стеком піктографічних знаків та символів. Як іграшка для дітей, ліпна фігурка, заговорила, а точніше «засвистіла»- з’явився свищик. Слава богу ця річ дійшла і до нас у своєму первісному вигляді і завдяки вже нашим сучасним майстрам поширюється і живе.
З опануванням гончарства і головного інструмента традиційних керамістів – гончарного кола кераміка вийшла на новий рівень і вже крім посуду майстри почали виготовляти речі, які крім свого первісного значення набули зовсім іншого вигляду і сенсу. Майстри починають виготовляти гончарну глиняну скульптуру, яка згодом займе своє місце серед шедеврів світового мистецтва. Далі про це і багато іншого у розділі – «Традиційна пластика»!

© Використання матеріалів сайту лише з дозволу автора та обовязковим посиланням на джерело